Опис

До найбільш часто використовуваних сипучих матеріалів належить пісок. Його додають у бетони для того, щоб зменшити усадку розчинів під час їхнього твердіння. Пісок належить до дрібних сипучих будівельних матеріалів. За походженням пісок буває двох видів: природний і штучний. Природний пісок являє собою дрібну суміш зерен, яка утворюється під час руйнування твердих гірських порід. Розмір зерен природного піску коливається від 0,15 до 5 мм. Природний пісок буває гірським, річковим, морським і дюнним. Гірський і річковий пісок використовують у кладочних розчинах і бетонах, додаючи до нього невелику частину глинистих і мулистих домішок. Пісок має свою внутрішню шкалу визначення крупності зерна. Пісок, крупність зерен якого коливається в межах 0,5 мм і менше, – це дрібний пісок. Від 0,5 до 2 мм – середній, а розмір крупного піску – від 2 до 5 мм. Розміри піску враховуються під час використання його в розчинах. Наприклад, у розчин для блокової та цегляної кладки додають крупний пісок.

До великих сипучих будівельних матеріалів належить гравій, який утворюється шляхом руйнування гірських порід і також, як і пісок, є природним матеріалом. Величина його зерен коливається від півсантиметра до семи сантиметрів. За місцем залягання розрізняють річковий, морський і гірський гравій. Гірський гравій зазвичай має шорстку поверхню і неоднорідний склад (у ньому присутні домішки піску, глини, глини та ін. речовин). А річковий і морський гравій, навпаки, вирізняються гладкою поверхнею і чистотою складу.